- випад
- —————————————————————————————ви́падіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
випад
Смотреть что такое "випад" в других словарях:
випадіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
випадіння — я, с. 1) Дія за знач. випадати 1), 5). Випадіння шерсті. Випадіння звука. 2) мед. Вихід внутрішнього органу або його частини через природний отвір або рану. 3) мед. Порушення ембріонального розвитку, яке полягає у відсутності будь якого процесу,… … Український тлумачний словник
випад — у, ч. 1) Різка подача корпуса вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом у фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.). 2) Недоброзичливий або ворожий виступ проти кого небудь … Український тлумачний словник
випад — [ви/пад] ду, м. (на) д і, мн. дие, д іў … Орфоепічний словник української мови
апітуїтаризм — у, ч. Захворювання, зумовлене повним випадінням тропних функцій гіпофізу … Український тлумачний словник
гістерофор — а, ч., мед. Пристрій для підтримання матки при її випадінні … Український тлумачний словник
дискогенний — а, е: •• Дискоге/нний синдро/м неврологічні синдроми ураження корінців або речовини спинного мозку при остеохондрозі, зумовлені випадінням міжхребцевого диска … Український тлумачний словник
евентерація — ї, ж. Випадіння внутрішніх органів із черевної порожнини через дефект її стінки … Український тлумачний словник
ескапада — и, ж. 1) Екстравагантна витівка. 2) Образлива витівка; ворожий випад … Український тлумачний словник
інтерпозиція — ї, ж. 1) Часткове блокування або затінення одного об єкта в зоровій зоні іншим об єктом. 2) Укорінення будь яких тканин між основними фрагментами кістки при її переломі або між суглобовими поверхнями при вивиху. •• Інтерпози/ція ма/тки операція,… … Український тлумачний словник
